Вересень 2024 Частина 2: Код 1 для українського ресторану “Жито” – інше походження назви міста Житомир

В українському ресторані «Жито», який відкрився в Нагої у травні 2024 року, ви можете насолодитися автентичною українською кухнею, зокрема українським борщем, зареєстрованим ЮНЕСКО як нематеріальна культурна спадщина. Жито українською мовою означає «жито». Цей ресторан назвали «Жито» тому, що його засновник родом з українського міста Житомира. Взаємозв’язок «жита» та міста Житомира – одна із таємниць, які приховує український ресторан Жито.

Перш ніж дізнатися про зв’язок «жито» з містом «Житомир», давайте подивимося, що це за місто «Житомир», його загальні відомості та історію.
Житомир – місто на півночі України та ключовий транспортний вузол. Столиця Житомирської області, культурно-освітній центр області. Станом на 2022 рік населення міста становить приблизно 260 000 осіб, а його основними галузями промисловості є легка промисловість, така як гума, пластмаси та метали, а також виробництво продуктів харчування та текстилю.
Житомирська область – багата на природу земля, де розкинулися ліси, сільськогосподарські угіддя займають приблизно 52% території області. Основними товарами експорту області є сільськогосподарська продукція, пиломатеріали, машини та обладнання, текстиль.
Місто Житомир має давню історію і вважається заснованим у 884 році. Наприкінці епохи Великого Київського князівства (882-1240) напали монголо-татари. З падінням Києва місто Житомир було майже повністю зруйноване та в руїнах, а згодом кілька разів постраждало від татарських набігів.
Після монгольської навали місто поступово відбудовувалося, а в XV столітті для захисту від іноземних ворогів було споруджено потужну стіну.
Після 1569 року місто Житомир опинилося під владою Речі Посполитої, але опір народу проти Польщі посилювався, у 1594 році відбулося масштабне народне повстання.
У 1648 році війська Богдана Хмельницького, які виступали проти польського панування, взяли штурмом Житомирський замок. Повстання Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої втягнуло Росію в конфлікт, що призвело до російсько-польської війни.
У 1667 році за Андрусівським договором, який завершив російсько-польську війну, Київ перейшов під контроль Російської царської держави, а Житомир залишився під контролем Речі Посполитої. Після цього Польща почала занепадати, а російський вплив у регіоні зріс.
Масштабне селянське повстання Колівщини 1768 року мало великий вплив на місто Житомир. Занепад Польщі прискорився, і з Третім поділом Польщі в 1795 році місто Житомир потрапило під контроль Російської імперії.
Під владою Російської імперії проводилася політика асиміляції до Росії, яка включала заборону української мови та використання козацьких загонів для освоєння Сибіру.
У 19 столітті в місті велося будівництво собору, розвивалася торгівля зі скасуванням кріпосного права та будівництвом залізниць.
1917: Російська імперія впала в Першій світовій війні і була створена Українська Народна Республіка. У місті Житомирі відбувається бій між совєтами та УНР. У 1919 році була створена Українська Радянська Соціалістична Республіка. Згодом Українська Народна Республіка зазнає поразки та розпаду, а місто переходить під контроль більшовиків Радянського Союзу.
У 1930-х роках розпочався темний період радянської влади, включаючи Велику сталінську чистку та примусове етнічне переселення. У 1932-33 роках був спричинений штучний голод під назвою Голодомор. Щоб приховати провал планової економіки, Радянський Союз ввів війська в Україну для пограбування посівів. Це призвело до серйозної нестачі продуктів харчування в сільській місцевості Житомирської області, багато людей померло від голоду, були знищені невеликі села. Радянський Союз заробляв іноземну валюту, експортуючи врожай, який він пограбував із сільської місцевості, і сприяв процвітанню таких великих міст, як Москва. Іноземним журналістам дозволялося висвітлювати лише процвітаючі міста, і Радянський Союз просував за кордоном ідею «комунізму, який був успішним».
Коли почалася Друга світова війна, нацистська Німеччина розбомбила й окупувала місто Житомир у 1941 році. У 1944 році нацистська Німеччина відступила, і місто знову опинилося під контролем Радянського Союзу.
Радянський Союз почав сприяти індустріалізації приблизно в 1960 році. У 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка завдала шкоди північній частині Житомирської області.
Україна здобула незалежність у 1991 році з розпадом Радянського Союзу. Приблизно в 2010 році транспортна мережа в місті Житомирі була розвинена і почала розвиватися торгівля.
Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, Житомир зазнав збитків від ракетних та інших атак.
На цьому закінчується огляд та історія міста Житомира.
А тепер розглянемо походження назви міста Житомира.
Кажуть, що місто Житомир отримало назву від легендарних київських князів братів Аскольда і Діра. Існує кілька версій цієї легенди, і незрозуміло, яка з них правильна. Також вважається, що зі зміною правителів історія була переписана відповідно до зручності нового правителя.
Насправді є інше походження міста «Житомир». Кажуть, що місто отримало назву від жита, яке вирощували в цьому регіоні з давніх-давен. Кажуть, що місто отримало назву від жита, яке є важливою культурною складовою для України, як символ мирного і спокійного життя людей, основним заняттям яких є сільське господарство, а саме «жито і мир» або «мир народ». Житомирщина з давніх-давен була житнім регіоном, а для українців жито є важливим символом землеробської культури. Ось нарешті з’являється жито. Вивчення цього іншого походження пов’язує «Жито» з «Житомиром».
Чому назва міста має два походження?
У старих документах, особливо часів Російської імперії та Радянського Союзу, часто йдеться лише про походження назви, а не про походження словосполучення «жито і мир». Походження вислову «жито і мир» могло бути стерте російським пануванням і забороною української мови.
«Жито» українською мовою означає «жито». Під час панування Російської імперії українська мова неодноразово була заборонена, тому не дозволили б пояснити, що українською вона означає «жито». Оскільки українська мова була заборонена, то походження з української мови було б викреслено з документів.
З іншого боку, походження особистого імені можна переписати відповідно до зручності правителя, просто змінивши походження особи, яка є походженням, або зміст історії. Можливо, тому в старих документах вказано лише походження назви.
Код українського ресторану «Жито» — відродити жито, символ хліборобської культури українців, з українським містом Житомиром. Можливо, код покликаний нагадати людям інше походження, яке було стерте за часів заборони української мови: про те, що Житомир – місто «жита і миру».