Кризове управління є національним пріоритетом. Прогнозування, усвідомлення та управління кризами, які можуть вразити націю, є важливими для того, щоб люди жили спокійно. Прямі та прості для розуміння кризи включають іноземні військові загрози, катастрофи, епідемії, злочинність і внутрішні заворушення, але це не єдині кризи. Лінь і шкідливі звички урядів і людей також є невидимими кризами, які повільно, але вірно ведуть країни до банкрутства.

Іноземні військові загрози викликають велике занепокоєння у держав. Якщо чужа країна нападе, це буде велика криза для країни. Нація повинна мати сили оборони, щоб протистояти іноземним державам, і повинна використовувати дипломатичну тактику, щоб запобігти нападу іноземних держав. З цією метою, як головну передумову, ми повинні зрозуміти, якою військовою силою володіють сусідні країни і яку загрозу вони можуть становити для нації. У той же час необхідно ознайомитися з дипломатичною тактикою інших країн і повною мірою використовувати ту дипломатію, яка їм підходить. Військові – це не тільки змагання сил. Національна безпека не може бути забезпечена просто роздуванням військової потужності. Це вимагає точних і широких стратегій і практичних навичок.
Катастрофа може завдати великої шкоди людям. Нація повинна завжди готуватися до катастроф, які не знають, коли вони прийдуть. У той же час, нація повинна створити добре організовану організацію, щоб вона могла швидко і гнучко реагувати в разі катастрофи.
Коли епідемія поширюється, людям стає неспокійно, їхнє здоров’я погіршується, а в деяких випадках багато людей помирає. Також існує ризик того, що медичні заклади будуть перевантажені, а життя людей буде ускладнено. Країна має прагнути регулярно запобігати епідеміям, запобігати поширенню епідемій у разі спалаху, захищати медичну систему та життя людей.
Щоб регулярно запобігати епідеміям, ми встановимо систему карантину під час переміщення товарів і людей, створимо середовище, де люди зможуть жити в чистому середовищі, і навчатимемо людей підтримувати чистий і здоровий спосіб життя, наприклад, мити руки і купання Цілком можливо, що Окрім оперативного обмеження пересування людей і товарів у разі епідемії, знадобиться гнучка підтримка медичної системи та життя людей.
Розгул злочинності підриває національну безпеку, а в деяких випадках поступово занурює країну в кризу. Для країни важливо розробити закони, боротися зі злочинністю та створити середовище, в якому громадяни та іноземці в країні не вчиняють злочинів.
Нація стає вразливою, коли внутрішні заворушення відбуваються часто. Заворушення можуть виникнути через високі податки, зростання рівня безробіття, зростання громадського невдоволення через брак їжі тощо, недовіру до нації через скандали політиків або плани повалення нації групами з небезпечними ідеями. І те, і інше є небезпечними речами, які ставлять націю під загрозу, і нація потребує не лише прямих контрзаходів, а й превентивних заходів для усунення причин криз, спричинених заворушеннями.
Лінь ставить націю під загрозу. Лінь політиків і бюрократів, лінь державних службовців, лінь громадян тощо. Лінь викликана цілями, які здаються нерозумними або небажанням їх виконувати, відсутністю мотивації до завдань, які не приносять винагороди, надмірним стресом і втомою, відразою до процедур, які здаються складними й безглуздими, а також травмою невдачі. Кажуть, що це може виникають через страх, недосипання, незбалансоване харчування, недостатню фізичну активність та інші причини здоров’я. Те, як працюють державні службовці, називають «бюрократією», і іноді це сприймають як приклад поганої роботи. Щоб процвітати як нація, можна сказати, що робота державних службовців є одним із важливих «питань для перегляду».
Різні шкідливі звички, поширені в нації, заважають національному процвітанню. Нація повинна позбутися шкідливих звичок і знайти шляхи усунення причин шкідливих звичок.
Поганими звичками, які перешкоджають процвітанню нації, є: 1. політична корупція, 2. бюрократична корупція, 3. корпоративна корупція, 4. промивання мізків в ім’я миру, 5. «приховування» організацій, 6. ілюзія, що минуле було добре, 7. Наклеп і втручання в досягнення інших людей можна розглядати. Також важливо дослідити погані звички занепалих націй у минулому та уникнути подібної долі. Ми вчимося з історії, щоб не повторювати помилок минулого.
Три найважливіші речі для управління кризою – це освіта для створення кращого майбутнього, сильне лідерство та побудова системи управління ризиками. Це речі, якими не можна нехтувати, щоб захистити націю від небезпеки.