Своєю діяльністю нація залишає різні спадщини. Побачивши спадщину, яку залишила нація, майбутні покоління оцінять цю націю. Без перебільшення можна сказати, що майбутня цінність нації визначається тим, яку спадщину вона залишить по собі. Коли нація веде діяльність, можливо, краще усвідомлювати, яку спадщину вона залишить у майбутньому і як її можуть оцінити майбутні покоління.

Нація повинна покращити свою національну систему, щоб вона могла процвітати більше. Краща національна система стане важливою спадщиною для нації. Якщо національна система має недоліки, нація страждатиме від цього недоліку в майбутньому.
Закон і порядок необхідні для управління державою. Закон і порядок, які сприяють національному процвітанню, повинні берегтися як важлива національна спадщина.
Розвиток філософії та думки важливий для національного процвітання. Майбутнє нації може залежати від того, чи є її філософська думка прогресивною чи декадентською.
Будівлі можуть бути важливими об’єктами національної спадщини. Імідж країни змінюватиметься залежно від того, які будівлі будуть зводитися. Також важливою є діяльність зі збереження старих будівель як національного надбання.
Розвиток науки і техніки має величезний вплив на національний добробут. Для процвітання нації важливо сприяти розвитку науки й техніки, а також належним чином зберігати й передавати корисну науку й техніку.
Розвиток літератури та мистецтва також має важливе значення як доказ національного процвітання. Однак у деяких випадках декадентська література і мистецтво можуть привести націю на шлях загибелі. З точки зору національного процвітання, ми повинні розглянути, як держава має сприяти розвитку літератури та мистецтва, і які види літератури та мистецтва мають регулюватися.
Релігія, поширена в нації, характеризує цю націю. Характеристики нації дуже відрізняються залежно від того, як нація ставиться до релігії. Ми повинні вирішити, як ставитися до релігії, щоб нація не залежала від релігії, наскільки це можливо, і щоб нація стабільно процвітала, незважаючи на підйом і падіння релігії.
Війська є національним пріоритетом. Результат військової діяльності може бути великою спадщиною як національний символ, але це також може бути великим негативним спадком. Розмірковуючи про військові справи, нації повинні думати про те, яку спадщину вони залишать по собі в майбутньому, а потім приймати рішення щодо заходів.
Досягнення нації, її оцінки та репутація за кордоном, стають спадщиною, яка впливає на майбутнє управління нацією. Нація завжди повинна мати довгостроковий погляд, приймати рішення та діяти, щоб залишити кращий спадок.